A.R.M.S. 13-14 жовтня 2018 Операція:"All-in", день другий

Как это было

A.R.M.S. 13-14 жовтня 2018 Операція:"All-in", день другий

Сообщение Шустрик » 29 окт 2018, 15:56

Ще один невеликий відгук по грі, котра проходила нещодавно в Одесі по правилам АРМС

http://airsoft.od.ua/index.php/airsoft-forum/viewtopic.php?f=297&t=21140&p=200577#p200577

http://arms-project.org.ua/forum/showthread.php?p=70542#post70542


Вітаю усіх. Усім велика подяка за гру!!! 8)

Невеликий відгук від гранатометника.:D
Готування до гри.
Часу на готування не завжди вистачало, як того мені хотілося.
На гру приготував в шестиствольний гранатомет 50 звичайних гранат та 5 димних. Також багато часу витратив на створення ракет, котрі летять на відстань 200м в реактивні «міномети». Готував 16 ракет. На створення мега крутих ракет вже не було часу, тому робив що міг. Трохи фоток покажу цього процесу )))))

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Изображение

Виїзд жали на гру в п’ятницю прямо з роботи. Тому процес готування в мене продовжувався о другій годині ночі, коли вже приїхали на полігон. Останні 30 гранат заправляв «вишибним» прямо на місці. Навкруги стало сиро, тому «вишибний» котрий засипав на дно гранат, теж трошки відсирів і в подальшому із-за цього ці гранати відмовлялись летіти за 50м…………

Вранці реактивні «міномети», ракети, та «цинки» з патронами сховали в катакомбах. Зробили так званий «схрон»

Виїзд

Через короткий проміжок часу усіх повстанців посадили в автобус.

Изображение
фотографія з альбому Мирослава

В автобусі ми усі одягли пов’язки на очі, щоб ніхто з нас не знав де нас десантують.

[img]..............................[/img]
фотографія з альбому Мирослава

Мене та Усатого висадили на краю дороги. Автобус поїхав. Чую що позаду проїжджають машини. Уявляю як водії дивились на це – сидять спиною к дорозі чоловіки в військовій формі, з пов’язками на очах…………… )))))))))))))))

Через хвилину пригнули в кущі. Там зорієнтувались де ми. А саме знаходились ми десь між селом Іллинка та Нова Ковалівка http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=46.689347&lon=30.622196&z=18&m=bs Дали координати Мирославу та вирушили на точку збору.

Рейд та зустріч

Точка збора – це любе місце біля опори ЛЄП http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=46.709648&lon=30.617051&z=16&m=bs. Потихеньку топали з Усатим вздовж лиману да так, щоб в ніякому разі нас не побачили місцеві.

Вид навкруги неймовірний

Изображение

https://youtu.be/0DcX80Ln2rY

Дотопали до місця збору першими. Стали чекати інших.
Зібрались в цьому місті всі наші сили, точніше вся наша сторона, а це аж 14 чоловік. Вислухали завдання від головного та вирушили знову в рейд, во славу Аллаха.

Рейд

Поки рухались – ми декілька разів «спалились» (нас побачили місцеві). Довелось по правилам іншій стороні передавати координати де нас побачили.

У нас було дві цілі – це посольство США та база ЦРУ. Поки до них рухались, на всяк випадок прочесали неподалеку від них окопи. В окопах нікого не знайшли. Тому позалишали тут свої речі, котрі для штурму не потрібні, залишили охороняти їх двох бійців, а самі рушили на штурм посольства. Поки йшли до посольства, також наша розвідка виявила базу ЦРУ.

Перший бій

Рухаємось брати посольство США (це катакомби). Як раз почало сідати сонце.
Підходимо. ……………. Починаємо усе штурмувати, обстрілювати. Я пускаю в усі кущі пачки гранат на всяк випадок………… запускаємо дими………… а нікого нема. Шо за дурниця, де невірні?!

Изображение
фотографія з альбому Мирослава

Трошки дим розвіявся і розвідка пішла перевіряти посольство. Двоє не повернулось звідти – вони відправились к Аллаху. Стало зрозуміло, що там ворог замурувався дуже гарно. Без гранат буде важко брати. А гранати то в катакомбах не можна використовувати………….

Мирослав - дай Аллах тебе долгих лет жизни- дає приказ двом бійцям, що якщо хтось вийде з посольства – усіх стратити. Самі ж швиденько пішли штурмувати базу ЦРУ. По дорозі до ЦРУ теж все навкруги бомбив з шестіствола на всякий пожежний. Почав обстріл бази ЦРУ. Відповіді нема. Заходимо на висотку обережно. Перевіряємо все навкруги.

Знову нікого – да якого ж х@ра?!. Обшукали усю базу зверху. Відчинили ящик і т.д. Нічого цінного та цікавого.

Перші думки були в нас, що ми запізнились і Шайтана-посла вже евакуювали, залишивши посольство охороняти невелику кількість бійців. Потім думали, що в посольстві сидить уся сторона ворога………….

Поки сиділи на базі ЦРУ – чуємо вдалі вибухи. Наших хлопців хтось почав закидати гранатами. Бігом полетіли назад.

Починаємо зачищати висотку над входом до посольства. Вступили в бій. Навкруги настала вже темрява ………….
В пилу бою та темряві не побачив сміття всередині стволів свого гранатомета, тому гранати почав запихати швидко прямо на залишки від оплавленого скотча………. Скотч попав на свічки накалювання із-за чого в мене в строю залишився 1 ствол з шести……… Блін.

Бій потух. Через невеликий проміжок часу нам вдарили в тил. Мирослав почав кричати: «Шустрік, обстріляй все на х@й тут!!!» А в мене то 1 ствол залишився ………. Почав бомбити з одного ствола.

В нас знову втрати.

Відступаємо

Вирішуємо маленькими групами відступити. Четверо з нас проходить до обриву. А там до землі метра 3,5. Перші два хлопці нормально зістрибнули. Переді мною хлопець навернувся, хоча його і притримували. Далі я так само навернувся, коли спускався…… усе норм. Побігли далі.

Бігу останнім. Бачу що в основному вході в посольство засвітились ліхтарі бігло (такі ліхтарі ставлять зазвичай на автомати) Ай думаю – Шайтан……... :D Довбанув туди гранатою на бігу. Бачу що граната гарно туди лягла. Бахнула – начебто перестали там ліхтарями світити. Хтось навздогін мені пустив теж гранату з подствола, з іншої сторони катакомб.
Граната не долетіла, бо ми далеко вже відбігли………….
До речі – по полю навкруги катакомб красиво розставили ліхтарики на сонячних батареях. Як раз із-за них нас-повстанців бачили, і те як ми відступаємо.

Зібрались усі залишки повстанців біля наших речей в окопах. Виявилось що втратили ми 7 бійців (з них два кулеметника) з 14. Штурмувати посольство без гранат – це самогубство (а гранати всередині катакомб не можна використовувати, бо завалить усіх по справжньому) Йти до схрону з мінометами – теж не дуже гарна ідея, бо вони в катакомбах, а там ворога набагато більше ніж нас……….

Вирішили залишками сил йти до аеропорту, щоб не дати улетіти Шайтану-послу і всій стороні США………… От в цій місії як раз би мої чудові ракети з схрону ну дуже б нам допомогли, бо підствол стріляє в середньому на 70м, а ці ракети 200м (якщо пускати під 45градусів). Як же в мене все тоді у нутрі свербіло від того, що не зможемо в чистому полі усіх красиво розстріляти, плюс від того, що мене підвів гранатомет, котрий відремонтувати зможу нормально тільки вже вдома. Але на все воля Аллаха.
Двинулись шукати аеропорт вночі.

Йдемо.

Гоша живий

Навкруги краса. Чумацький шлях на небі видно дуже гарно. В місті такого не побачиш. Останній раз я так само бачив гарно Чумацький шлях аж в 2011 році, в горах на зимньому рейді ……….. Приходить по рації повідомлення, що - Альхамдулиллах Хвала Аллаху господу миров милостивому милосердному - Гоша жив! Виходе з оточення. Блін це дуже гарна новина ))))))

Шастання вночі

Дочекались Гошу і щасливі потопали через поля. Поки рухались по полям – довелось багато разів готуватись до бою по захвату машини ворога………. А потім виявлялось що це не ворог, а місцеві мисливці шастають по полям, да і просто місцеві чомусь теж вночі ганяли по полям. Це реально напружувало постійно бігати туди сюди, ховатись.

Вирішили дійти до посадки і там заночувати. Я впав на траву спати майже по спартанськи. Без карімата та спальника.))))))
Рюкзак свій повністю розібрав і використав його замість карімата. Дощечку, котра тримала форму рюкзака, – підклав під зад. Арафатку свою використав як ковдру – накрився нею. І ще зверху накрився плащ накідкой від дощу. Вийшло біль менш нормально. Не було авжеж дуже тепло, але й не так, щоб сильно холодно. Головне що поспав і о шостій ранку з новими силами прокинувся. Нажаль вранці нас було вже не 8, а 7 бійців, бо один повстанець не зміг далі грати.

Останній бій

Зібрались – знову патрулювання місцевості.

Изображение
фотографія з альбому Мирослава

Візуальний контакт з ворогом.
Повертаємось в посадку. Невірні з двох сторін обходять посадку і починають обстріл. Я відповідаю гранатами. Нажаль гранати не летять дуже далеко, бо вишибний сирий, із-за того, що тоді вночі в вологості його заправлял………. Усатого вбило гранатою. Перестрілка. Я пускаю 2 димові гранати……….
Нас залишилось четверо.
Бачемо головного Шайтана - посла.
Вибігаємо на перехват посла залишками сил, а це Мирослав, я і ще 2 повстанця. За нами слідом біжить ворог. В полі на бігу продовжуємо бій. Я одстріляв вже всі гранати з останнього робочого ствола. Залишилось 3 димні гранати. Запускаю їх ……… і тільки пускаю останню гранату – отримаю поранення в ногу, потім в іншу …….. Все – полетів я до Аллаха в рай . Біля мене пали і мої побратими во ім’я Аллаха. Останнім пав наш командир.

Кінець

Далі спілкування і т.д. було :roll:

Ну шо можна написати тим хто був відсутній - заздріть та плачте, що не були на такому заході ;) До наступної зустрічі.

Пи.си.
Маю надію наступного разу зможемо використати мої ракети в грі
:roll: :roll:
Безвихідних ситуацій НЕ БУВАЄ !!!
барон Мюнхаузен

Креслення своїх виробiв не Скидую !!! і не продаю !!!! (виняток мій друг старий - Басмач) Вони підуть зі мною в могилу. Ось таке я "падло"
З любов'ю Шустрик)))))))))
Аватара пользователя
Шустрик
 
Сообщения: 576
Зарегистрирован: 19 фев 2008, 20:18
Откуда: Харків (ХОКС)
Команда: Normanne
Ваш город: Харків, Київ

Вернуться в Репортажи

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron
Закрытие сезона ХОКС