1-3 грудня. "осінній" рейд 2017.
Добавлено: 06 окт 2018, 15:56
Гра проходила в Київський області.
Інформація по грі була тут https://forum.militarist.ua/viewtopic.p ... 6&t=167207
Поїхали
З четверга на п'ятницю не спав - готував гранатомет з пострілами. 40 зробив, але не встиг зарядити їх вишибним. Дуже дякую Руді, що він мені допоміг в цьому питанні. Перед шикуванням допоміг мені 25 пострілів зарядити........
Доречі, хотів вибачитись перед усіма, так як на рейд приїхав вже втомлений. Із-за цього, на 3 ніч майже бе сну, дуже повільно рухався і затримував групу Атаки. Так більше робити не буду.
- На рейд приїхали на жаль не всі групи зареєстровані........
- Мене та Руді спочатку групи Атаки не хотіли брати до себе на усю відстань...... Командор пояснив, що тоді їм буде неймовірно важко взяти базу, тим паче Атаки вийшло майже в 2 рази менше ніж Оборони + Оборона мала 3 машини....... Домовились на тому, що з п,п'ятниці вечора до 4 години суботи, - я та Руді буду на стороні Оборони, а після переходжу разом з Руді на сторону Атаки.
Ніч п,п'ятниці. Вивезли нас на військовій вантажівки десь в лісі. Пішли
Топаєм-топаєм. Капає по трошки, мокро, сиро, багнюка, багнюка, багнюка.
Вийшли на залізну дорогу для перехвату груп Атаки.
Чекаємо 2 години. Холодно, спати хочеться неймовірно,мокро.
Потім повідомив Редут, що помітив групу з 4 чоловік, котрі переходили залізну дорогу десь в 250м від них.
Через деякий час знову пішли.
Все ще ніч, топаєм-топаєм. Повний місяць - красота. Навкруги місяця хмари. Обстановка така, наче попав в фільм жахів про вампірів та вовкулак. Не вистачало тільки вою вовків
Нарешті дійшли до нашої Бази. На відпочинок до ранку залишилось десь 3 години.
Їх використали на сон.
Ранок суботи
Встаємо потрохи. Я не втрачаючи часу бігом доробив останні 15 пострілів. Мене ставлять в групу патруля. Командор дає наказ залишити рюкзаки, бо йти доведеться дуже багато. Узяв гранатомет, 20 пострілів і трохи цукерок.
Вийшли.
Йдемо-йдемо в пошуках ворожих груп. Грязь усюди навкруги......
О 2 годині дня с язиками за плечима пришли на базу, нікого не знайшли. Знаходили тільки сліди собак і по одинокі сліди людей. Сліди груп не знаходили
В мене та Руді залишився час на відпочинок десь годину-півтори. Сніг пойшов мокрий з дощем.
В одній із будівель з Руді зробили вогнище маленьке та почали готувати гарячу їжу з каш, тушонки і т.д.
Час уходу на іншу сторону. Накинули на себе плащі та пішли на зустріч з групою Атаки.
Знову, сніг, дощ, грязюка, чвак-чвак.
Зустрілись з усіма. Місце знайшли цікаве - можна сказати культурне зі столом, лавками та навісом посеред лісу. Єдине що, навіс від дощу не захищав майже - усе було мокре. Йшла дискусія о котрій же годині опісля старту підемо атакувати базу оборони. Багато хто вже промок наскрізь та змерз, тому вирішили майже опісля початку старта місії - одразу ж вирушати.
Переробив свій гранатомет. Зняв приклад і приліпив скотчем та ізолентою до рами гранатомету два акумулятори, щоб можна було з величезною швидкістю випустити по базі 40 пострілів і не возитись довго з перезаряджанням акумуляторів. :D Ну так як ворога набагато більше нас, він в обороні, тим паче МЕГА страшний та жахливий дядьку Командор з Тактичною Симуляцією командує усім цим........ все це автоматично прибавляє ще в рази більше ворогів на полі бою
По секрету - деякі хлопці усвідомлюючи це, - казали що ми йдемо на смерть і завдання майже не реально виконати, но побратими майже матом казали: "от щяс кого-то відп.....у!!! Ми не вмремо, а навпаки усіх вб'ємо....."
Вже темно. Накинули на себе усе спорядження з рюкзаками та пішли. Тихо йдемо, грязь, грязь, багато грязі, чвак-чвак, дощ, сніг.
В 500м від бази роз,єднались на декілька груп, щоб з усіх сторін атакувати базу.
Почали атаку бази з того, що наші хлопці біля будівлі підірвались на розтяжці. Бачу там хтось почав ліхтарем туди-сюди водити та щось шукати........ Довбанув туди декілька гранат, но не швидко, бо 3 стволи відмовили з 6, так як гранатомет був наскрізь мокрий - заржавіли контакти на свічках накалювання........ Мені оруть - не треба, там є наші....... Далі розгортаю гранатомет і в місце де побачив стрільбу, починаю ще довбати з гранатомету. Туди куди попав, - загорілись червоні, "мертвяцкі" ліхтарики....... По мені намагались три рази стрельнути з гранатомету, но 2 рази гранати рикошетіли та повертались в іншу сторону. Третій раз із-за кущів граната противника не улетіла далі 15 метрів від стріляючого. Все це бачив, розрахував політ гранат та ще туди накидав декілька + мій колега з гранатомету "канарейка" теж вдало попав" , що опісля його пострілу загорілось ще 2 "мертвяцькі" ліхтарики.
Підійшов майже до військової вантажівки. Під час бою чули якусь дивну плутанину. Хтось кричав 10-20.....постріли. Тут команда "відступаємо", бо ми вже скомуниздили що треба..... Розгорнулись і почали відступати. Бій йшов десь хвилин 6-10. Втікаючи чули голос Командора :D Щось він кричав групі Альфа......
Збір на точці під дощем.
В 300м від нашої точки збору - живі хлопці (я в тому числі) приготувались відбиватись від погоні. Зайняли так позиції, щоб роздовбати колону сторони оборони.
Дочекались поки наші мертві прийшли на точку, Об.єднались і почали вирішувати що далі робити і як йти. Багато хто з нас не міг повірити що ми так швидко виконали завдання з такими не великими втратами + третина сторони атакуючих навіть не зробила жодного пострілу. Ми цього не очікували. Всі питали - де м,ясо, де затяжні нереально важкі бої з великими втратами?........ Руді засмутився, бо до мене ніхто не дійшов і він із-за цього нікого з ворогів не вбив, точніше він зовсім жодного разу не зробив пострілу. Тільки дивився, як я херачу далеко кудись по ворогу гранатами. :roll:
Нічь, дощ-дощ, топаєм-топаєм, бруд,багнюка, майже пливемо, чвак-чвак-чвак.
Йдемо вже декілька годин для евакуації. Топаємо з оглядкою, бо Командор десь поруч на 3 машинах........ він не вміє програвати, буде по любому мститись. Так просто нас не залишать в покої
Дуже усі втомились. Із-за цього декілька разів хлопці падали плашмей в калюжі з багнюкою ......... Я теж вже не витримував великого темпу ходьби. Просив зупинитись і дати хоть трошки усім відпочити......
Дійшли до Залізної Дороги. Пройшли вздовж неї майже кілометр(мені так казалось). У багатьох було питання - навіщо ми так робимо, бо нас зараз помітять, почнеться бойня, ми вже втомлені, а ворог на машинах не втомлений, і його набагато більше ........ перейшли Залізну Дорогу, пройшли в іншу сторону вздовж неї ще 500м. Зупинились. Хлопці з,єднались з орг-ом щоб запросити для евакуації вантажівку. Точніше, щоб мокрими наскрізь від багнюці не чекати її годинами......... Приказ йти до точки евакуації і тільки звідти робити запроси........ Йдемо знову
Нічь, неймовірно втомлені, наскрізь мокрі дійшли.
Евакуація на вантажівці.
Як попав до дому (це було опісля 12 години ночі)- одразу ноги затягнув у гарячу вану. Від кайфу заснув прямо з ногами в ванній - майже не влаштував потоп вдома.........
Усім хто приймав участь в цьому - дуже-дуже дякую!!!
Пи.си.
Ще раз перепрошую усіх, що приїхав на такий рейд сильно втомлений, спробую так більше не робити.
Інформація по грі була тут https://forum.militarist.ua/viewtopic.p ... 6&t=167207
Поїхали
З четверга на п'ятницю не спав - готував гранатомет з пострілами. 40 зробив, але не встиг зарядити їх вишибним. Дуже дякую Руді, що він мені допоміг в цьому питанні. Перед шикуванням допоміг мені 25 пострілів зарядити........
Доречі, хотів вибачитись перед усіма, так як на рейд приїхав вже втомлений. Із-за цього, на 3 ніч майже бе сну, дуже повільно рухався і затримував групу Атаки. Так більше робити не буду.
- На рейд приїхали на жаль не всі групи зареєстровані........
- Мене та Руді спочатку групи Атаки не хотіли брати до себе на усю відстань...... Командор пояснив, що тоді їм буде неймовірно важко взяти базу, тим паче Атаки вийшло майже в 2 рази менше ніж Оборони + Оборона мала 3 машини....... Домовились на тому, що з п,п'ятниці вечора до 4 години суботи, - я та Руді буду на стороні Оборони, а після переходжу разом з Руді на сторону Атаки.
Ніч п,п'ятниці. Вивезли нас на військовій вантажівки десь в лісі. Пішли
Топаєм-топаєм. Капає по трошки, мокро, сиро, багнюка, багнюка, багнюка.
Вийшли на залізну дорогу для перехвату груп Атаки.
Чекаємо 2 години. Холодно, спати хочеться неймовірно,мокро.
Потім повідомив Редут, що помітив групу з 4 чоловік, котрі переходили залізну дорогу десь в 250м від них.
Через деякий час знову пішли.
Все ще ніч, топаєм-топаєм. Повний місяць - красота. Навкруги місяця хмари. Обстановка така, наче попав в фільм жахів про вампірів та вовкулак. Не вистачало тільки вою вовків
Нарешті дійшли до нашої Бази. На відпочинок до ранку залишилось десь 3 години.
Їх використали на сон.
Ранок суботи
Встаємо потрохи. Я не втрачаючи часу бігом доробив останні 15 пострілів. Мене ставлять в групу патруля. Командор дає наказ залишити рюкзаки, бо йти доведеться дуже багато. Узяв гранатомет, 20 пострілів і трохи цукерок.
Вийшли.
Йдемо-йдемо в пошуках ворожих груп. Грязь усюди навкруги......
О 2 годині дня с язиками за плечима пришли на базу, нікого не знайшли. Знаходили тільки сліди собак і по одинокі сліди людей. Сліди груп не знаходили
В мене та Руді залишився час на відпочинок десь годину-півтори. Сніг пойшов мокрий з дощем.
В одній із будівель з Руді зробили вогнище маленьке та почали готувати гарячу їжу з каш, тушонки і т.д.
Час уходу на іншу сторону. Накинули на себе плащі та пішли на зустріч з групою Атаки.
Знову, сніг, дощ, грязюка, чвак-чвак.
Зустрілись з усіма. Місце знайшли цікаве - можна сказати культурне зі столом, лавками та навісом посеред лісу. Єдине що, навіс від дощу не захищав майже - усе було мокре. Йшла дискусія о котрій же годині опісля старту підемо атакувати базу оборони. Багато хто вже промок наскрізь та змерз, тому вирішили майже опісля початку старта місії - одразу ж вирушати.
Переробив свій гранатомет. Зняв приклад і приліпив скотчем та ізолентою до рами гранатомету два акумулятори, щоб можна було з величезною швидкістю випустити по базі 40 пострілів і не возитись довго з перезаряджанням акумуляторів. :D Ну так як ворога набагато більше нас, він в обороні, тим паче МЕГА страшний та жахливий дядьку Командор з Тактичною Симуляцією командує усім цим........ все це автоматично прибавляє ще в рази більше ворогів на полі бою
По секрету - деякі хлопці усвідомлюючи це, - казали що ми йдемо на смерть і завдання майже не реально виконати, но побратими майже матом казали: "от щяс кого-то відп.....у!!! Ми не вмремо, а навпаки усіх вб'ємо....."
Вже темно. Накинули на себе усе спорядження з рюкзаками та пішли. Тихо йдемо, грязь, грязь, багато грязі, чвак-чвак, дощ, сніг.
В 500м від бази роз,єднались на декілька груп, щоб з усіх сторін атакувати базу.
Почали атаку бази з того, що наші хлопці біля будівлі підірвались на розтяжці. Бачу там хтось почав ліхтарем туди-сюди водити та щось шукати........ Довбанув туди декілька гранат, но не швидко, бо 3 стволи відмовили з 6, так як гранатомет був наскрізь мокрий - заржавіли контакти на свічках накалювання........ Мені оруть - не треба, там є наші....... Далі розгортаю гранатомет і в місце де побачив стрільбу, починаю ще довбати з гранатомету. Туди куди попав, - загорілись червоні, "мертвяцкі" ліхтарики....... По мені намагались три рази стрельнути з гранатомету, но 2 рази гранати рикошетіли та повертались в іншу сторону. Третій раз із-за кущів граната противника не улетіла далі 15 метрів від стріляючого. Все це бачив, розрахував політ гранат та ще туди накидав декілька + мій колега з гранатомету "канарейка" теж вдало попав" , що опісля його пострілу загорілось ще 2 "мертвяцькі" ліхтарики.
Підійшов майже до військової вантажівки. Під час бою чули якусь дивну плутанину. Хтось кричав 10-20.....постріли. Тут команда "відступаємо", бо ми вже скомуниздили що треба..... Розгорнулись і почали відступати. Бій йшов десь хвилин 6-10. Втікаючи чули голос Командора :D Щось він кричав групі Альфа......
Збір на точці під дощем.
В 300м від нашої точки збору - живі хлопці (я в тому числі) приготувались відбиватись від погоні. Зайняли так позиції, щоб роздовбати колону сторони оборони.
Дочекались поки наші мертві прийшли на точку, Об.єднались і почали вирішувати що далі робити і як йти. Багато хто з нас не міг повірити що ми так швидко виконали завдання з такими не великими втратами + третина сторони атакуючих навіть не зробила жодного пострілу. Ми цього не очікували. Всі питали - де м,ясо, де затяжні нереально важкі бої з великими втратами?........ Руді засмутився, бо до мене ніхто не дійшов і він із-за цього нікого з ворогів не вбив, точніше він зовсім жодного разу не зробив пострілу. Тільки дивився, як я херачу далеко кудись по ворогу гранатами. :roll:
Нічь, дощ-дощ, топаєм-топаєм, бруд,багнюка, майже пливемо, чвак-чвак-чвак.
Йдемо вже декілька годин для евакуації. Топаємо з оглядкою, бо Командор десь поруч на 3 машинах........ він не вміє програвати, буде по любому мститись. Так просто нас не залишать в покої
Дуже усі втомились. Із-за цього декілька разів хлопці падали плашмей в калюжі з багнюкою ......... Я теж вже не витримував великого темпу ходьби. Просив зупинитись і дати хоть трошки усім відпочити......
Дійшли до Залізної Дороги. Пройшли вздовж неї майже кілометр(мені так казалось). У багатьох було питання - навіщо ми так робимо, бо нас зараз помітять, почнеться бойня, ми вже втомлені, а ворог на машинах не втомлений, і його набагато більше ........ перейшли Залізну Дорогу, пройшли в іншу сторону вздовж неї ще 500м. Зупинились. Хлопці з,єднались з орг-ом щоб запросити для евакуації вантажівку. Точніше, щоб мокрими наскрізь від багнюці не чекати її годинами......... Приказ йти до точки евакуації і тільки звідти робити запроси........ Йдемо знову
Нічь, неймовірно втомлені, наскрізь мокрі дійшли.
Евакуація на вантажівці.
Як попав до дому (це було опісля 12 години ночі)- одразу ноги затягнув у гарячу вану. Від кайфу заснув прямо з ногами в ванній - майже не влаштував потоп вдома.........
Усім хто приймав участь в цьому - дуже-дуже дякую!!!
Пи.си.
Ще раз перепрошую усіх, що приїхав на такий рейд сильно втомлений, спробую так більше не робити.